| Українська та чуваська вишивка і костюм |
"Спасибі ж, руки, вам за взори ці квітучі,
За дар, що ви мені прислали здалеки!..
Хай пісня, що я склав на придніпрянській кручі,
Простягнеться до вас, як братній стиск руки"
Максим Рильський. Чуваським вишивальницям. |
| Думка про можливість порівняння української та чуваської вишивок прийшла після того як виявилося, що давні булгари, предки сучасних чувашів, заселяли земли Західної України на протязі двох тисячоліть, факт чого підтверджується даними топоніміки та окремими лексичними паралелями між чуваською і німецькою, та чуваською і слов'янськими мовами. Коли основна маса булгарів відійшла у причорноморські степи, де вони стали відомі як скіфи, все-таки якась їхня частина мала залишитися на старих поселеннях аж до того часу, коли в ці місця прийшли слов'яни, власне та їх частина, яка дала початок українському етносу. Очевидно, залишки булгарів повинні були поступово асимільовані численними слов'янами, але якийсь вплив на слов'янську культуру вони мали залишити. Сліди такого впливу знайшлися в українській вишивці, для якої є характерним використання знаків Води, Сонця і Дерева життя як емоційних образів природи, символів урожаю, плодючості. Подібні символи характерні також і для чуваської вишивки. |
| Державний герб республіки Чувашія |
| Державний прапор республіки Чувашія, у центрі якого розміщене "Дерево життя" |
| Символ "Дерева життя" в українській вишивці |
Наскільки значущим для світогляду чувашів є " Дерево життя", говорить той факт, що воно стало головним елементом нових державних символів Чуваської Республіки - герба і прапора, прийнятих 29 квітня 1992 року. На приведених ліворуч і праворуч взірцях української вишивки видні подібність в зображенні Дерева життя, а також характерний геометричний орнамент, що нагадує форму дерева на чуваському гербі.
Нижче подані розетки, які символізують Сонце. Крайня ліворуч - чуваська, три подальші - українські. Варіанти окреми українських розеток містять в собі різні ознаки чуваської. Сонце звичайно зображується восьмипелюстковою розеткою або квіткою. Подані фрагменти вишивок виконані саме в такому ключі.
|
| Літній чуваш, дівчина і легінь в чуваських національних строях. |
Ескізи української народної ноші художника
О. Перепелиці. (Ліворуч - Буковина, праворуч - Волинь). |
| Звертає на себе увагу багата вишивка на різних деталях одягу українського та чуваського національних костюмів |
Нижче показано зразки з колекції акварелей львівського художника і етнографа польського роду Юрія Глоговського (1777 - 1838). Українській тематиці художник присвятив понад 350 сюжетів в основному із західної частини України. Він зображував жителів цієї місцевості в переважній більшості у верхньому одязі, тому вибір зразків характерної вишивки гранично обмежений. До того ж прикладів гуцульської ноші, що найбільшою мірою зберегла архаїчні елементи, всього кілька.
Матеріал взято з книги "Український народний одяг XVII - початку XIX ст. в акварелях ё. Глоговського" (Автори та упорядники Д. П. Крвавич, Г. Г. Стельмащук. Київ. Наукова думка. 1988.)
Для збільшення зображення натисніть мишкою на малюнок. |
Гуцул. 1834 р.
19,2х12,9 см. |
Дівчина з Коломиї. 1834 р.
14,4х10,5 см. |
| Дівчина з-під Стрия (м. Стрий Львівської обл.) |
| Селянка з околиць Шкла (с. Шкло, яворівський р-н Львівської обл.) 1834 р. 20,3х12,5 |
| Селянка з Белзського повіту (Сокальский р-н Львівської обл.) 1834 р. 23,4х14,3 |
На крайньому малюнку ліворуч зображений гуцул без вказаної місцевості проживання та в дещо незвичайному одязі навіть для кінця XIX. Однак звертає на себе увагу головний убір у вигляді довгастого конуса, що нагадує шапку похилого чуваша на знімку вгорі. За свідченням авторів зазначеної книги "подібної форми головний убір був зафіксований на Гуцульщині у XVIII ст. Бальтазаром Гакетом (німецький етнограф, який посвятив багато років вивченню життя і побуту гуцулів у XVIII ст. - В.С.), а також І. Вагилевичем (40-е роки XIX ст.)" Автори вважають, що крій конусоподібної шапки старовинний, що нагадує за формою плетені в XI ст. клобуки і стверджують: "Викроїти і пошити конусоподіну шапку набагато простіше, ніж шапку з овчини зі сферичним верхом, для якої вже потрібна відповідна дерев'яна форма. Тому можемо сказати, що змальована Ю. Глоговським гуцульська шапка відрізняється архаїчними рисами." Судячи з усього, чуваші також зберегли таку саму стародавню форму своїх шапок.
Далі справа показані зразки жіночого костюму. На двох малюнках деталі вишивки більшою частиною приховані, але в цілому можна відзначити спільні риси з чуваським одягом в наявності фартушка і лиштви червоного кольору вздовж краю подолу. Крім того, біля крайньої дівчини ліворуч рукава вишиті подібним чином і кольором, як у чуваської дівчини на фото вище. |
| Вгорі чуваська вишита сорочка. Праворуч: Українська жіноча сорочка рукав'єнка. Початок ’’ ст. с. Чернятин Городенківський р-н, Івано-Франківська обл. З приватної збірки Івана Гречка. Світлина Оксани Ткачук. |
Український рушник з квітами - символами Сонця.
Світлина з сайту: Поділля із знаками Сонця. |
| Гаптовані серветки. Вгорі чуваська, ліворуч дві українські. |
| Праворуч ткані чоловічі пояси: На світлому фоні - чуваський, на темному фоні - гуцульський. |
| Чуваський рушничок ліворуч, два українських праворуч. Деякі елементи і композиція досить подібні. |
Цих українок від чувашок відрізняють практично тільки віночки на голові. Спільним елементом жіночої ноші є фартушок.
Ансамбль пісні і танцю Поділля Винницької обласної філармонії. |
Чуваське народне вбрання відрізняється від українського не більше, ніж різняться між собою строї різних етнографічних груп українців. Пор. на знімках від ліва направо вгорі ескізи костюмів гуцулів, подоляків и волиняків, зображені художниками З. Васіною, Т. Николаєнко та О. Слипчак, взяті з книги "Культура і побут населення України" (Редактор Ю.Г. Медюк).
На крайньому фото праворуч жінка-чувашка в національному вбранні (фото з сайту "Год семьи"). |
|
