|
В процесі досліджень на підставі лексико-статистичних даних були отримані графічні моделі спорідненості ностратичних і сіно-тибетських мов. Подібність цих моделей дозволила припустити, що формування прамов, що дали початок цим великим макросім'ям, відбувалося в тому самому місці. Оскільки раніше було визначено, що ностратичні прамови сформувалися на території Закавказзя і вірменського нагір'я приблизно на рубежі пізнього палеоліту і раннього мезоліту, то носії сіно-тибетських мов повинні були заселяти ці місця раніше, інакше б їхня присутність тут була б відображена в історичних документах.
Можна думати, що цей етнос належав до жовтої раси, але таке припущення має бути підтверджено антропологами за знахідками черепів в Закавказзі часів палеоліту. поки такої інформації немає і якщо буде колись чітко встановлено, що монголоїдних ознак населення Закавказзя ніколи не мало, то сіно-тибетці придбали ці ознаки в Центральній Азії після метисації з монголоїдами, які будь-якому випадку повинні бути визнані першими поселенцями в Азії та Східнох Європи. В останньому випадку первісна расова належність сино-тибетців залишається неясною - чи були вони кроманьйонцями, або негроїдами, або представляли особливий зниклий расовий тип. До монголоїдної раси належать також індіанці Америки, народи монгольської і тунгусо-маньчжурської груп. Оскільки мови останніх не містять чітких ознак спорідненості з сіно-тибетськими, тобто формувалися дуже далеко від поселень сіно-тибетців, то звідси випливає, що люди жовтої раси заселяли величезний простір у Східній Європі та Азії в час, коли мова людини проходила тільки початковий етап свого становлення. На цьому просторі у верхньому палеоліті відбувалася метисація антропологічно відмінних етносів, яка в кінцевому підсумку привела до особливого різноманіття расових типів, які узагальнено відносяться тепер до жовтої раси.
|
